Італія ― батьківщина пасти, сирів, брускети, паніні, лазаньї, тірамісу, й, звичайно, піци. Її готують з різними начинками, відкритого та закритого типу. Однак є ще й інші варіації піци ― пінза, піццетті, відмінності між якими пропонуємо розглянути.

Піца

Класика італійської кухні, яка популярна у всьому світі. По суті це коржик з начинкою, який з'явився в далекі часи та поступово видозмінився. Сьогодні піци готують на домашніх кухнях, в ресторанах, маленьких кафе з найрізноманітніших інгредієнтів. Однак найпопулярнішими в світі є неаполітанські «Маргарита» й «Маринара». Перша ― круглий коржик, тонкий в середині та з високими бортиками по краях, а друга ― «морська», але без морепродуктів.

Ось класичні рецепти обох видів:

Для «Маргарити» знадобиться кілька інгредієнтів: томатний соус, помідори, моцарелла буйвола, базилік, оливкова олія. Тісто готують на заквасці на дріжджах, з додаванням солі, води й пшеничного борошна. Максимальна товщина листа піци ― 3 мм, для запікання якого досить 2-3 хвилини в печі при 485 ℃. У духовці час приготування збільшується та становить 15 хвилин.
Для «Марінари» підготуйте томати, часник, італійські трави, оливкову олію. З цих інгредієнтів моряки робили спеціальний соус, який зберігався довго й не псувався. Саме він становив основу піци, яка отримала назву Marinara ― «Морська». Одержаним соусом змазчували коржик, поверх клали скибочки часнику й маслини. Потім збризкували маслом та відправляли в піч. Сьогодні в цю піцу кладуть пармезан, оливки, а іноді ― каперси й анчоуси, але класичний рецепт йде без них.

Крім представлених рецептів, в світі популярна й піца Quattro stagioni ― «4 сезони» ― з томатами, морепродуктами, грибами й шинкою/салямі. Зверху її посипаютьмоцарелою та зеленню. З категорії «гострих страв» можна виділити піцу «Дьябло», з декількома видами копчених ковбасок, моцареллою, помідорами й гострим томатним соусом. А ось «Капрічоза» ― піца з шинкою, томатним соусом, артишоками, моцареллою, оливками й грибами.

Піцетта

Зменшена копія традиційної піци, на одну людину. Саме тому піццету відносять до категорії finger food ― їжа руками. В основному її готують з такого ж тіста, як піцу, тільки ось розміри варіюються від 5 до 10 см. Також зустрічаються варіації з листкового тіста й хлібного. У порівнянні з піцею й пінзой, піццетті має різницю й в товщині ― вона пишніша та має довільну форму. Піццетта може бути овальною, квадратною, а також круглою. Приготувати такий міні-формат можна з м'ясом, рибою, або зробити абсолютно вегетаріанський варіант.

Процес приготування 4 порцій домашньої овочевої піццетті складається з декількох етапів:

Замішування тіста. З'єднайте борошно цельнозернове (500 г), воду (250 мл), сухі дріжджі (1 г), нерафінований цукор (0,5 ч.л.), сіль (0,5 ч.л.), оливкову олію (1 ч.л.). Дайте тісту відпочити 40 хвилин, розділіть на порції, та знову відправте на відпочинок на 30 хвилин. Розкачайте або розтяніть порційні шматки та розподіліть їх по формам. Краї піцетти змастіть оливковою олією.
Приготування соусу. Зі свіжих томатів або у власному соку зробіть соус: перебийте разом з базиліком, орегано, сіллю, зубчиком часнику.
Приготування начинки. Баклажани, цукіні, болгарський перець наріжте слайсами та обсмажте на оливковій олії з кожного боку, до появи золотистої скоринки.

Перед відправленням в духовку, на соус викладіть сир (рослинний або тваринного походження), овочі, зелень за смаком. Готуються піццетті при 220 ℃ всього 15 хвилин.

Пінза

Або пінса ― італійська коржик, унікальність якого полягає в рецептурі тіста. Колись у Римській імперії їх робили з подрібненого зерна, з додаванням спецій, трав, а смажили на вугіллі. Якщо порівнювати піцу й пінзу, різниця в кількості та видах використаної муки.Пінзу готують з трьох видів муки: рисової, соєвої та пшеничної, з додаванням великої кількості води. Дріжджів кладуть менше, тому тісто підходить довго, 72 години. Причому використовуються спеціальні італійські дріжджі з витримкою не менше 5 років. Тісто замішане за такою рецептурою виходить дуже м'яким та повітряним.

Ще один нюанс ― пінзу готують окремо, спочатку корж, а потім разом з начинкою. Після випікання коржа в печі або духовці, інгредієнти викладають в довільному порядку. Найчастіше використовують запечені або свіжі овочі, гриби, а також м'ясо, рибу, морепродукти. Ось кілька вдалих поєднань з сиром моцарелла на замітку кулінарам:

гриби, пармезан;
рокфор, рікотта, пармезан, мигдаль;
лосось підкопчений, вершковий сир, солодка цибуля;
рокфор, груша, горіхи;
томатний соус, прошутто, пармезан;
запечена індичка, цукіні, бринза, оливки, прованські трави;
томатний соус, артишоки, в'ялені томати, оливки.

Як бачите, пінзу робить пухирчасте, хрустке тісто та начинка. З першим експериментувати краще не варто, а ось з інгредієнтами ― заборон немає!

Піца, пінза та піццетті: в чому різниця?

Піца

Піцетта

Пінза

Пов’язані статті