Історія київського торта: технологічна помилка або майстерність радянських кондитерів
Історія київського торта: технологічна помилка або майстерність радянських кондитерів
Час читання -5хв.
Київський торт має своїх шанувальників по всьому світу. Кожний добре пам’ятає смак сухих білкових коржів, просочених легким кремом із вершковим присмаком. Але не всі знають історію торта.
Їстівний сувенір, солодкий національний символ України — сам так називають знаменитий торт «Київський» навіть ті, хто жодного разу не був у Києві. І слава про цей десерт поширилися далеко за межі країни. У 70–80 роки майже кожний гість столиці віз, наче дорогу коштовність, круглу коробку з написом «Київський торт». Це був чи не найулюбленіший гостинець з України. І його рецептура тримається в секреті вже більше 60 років.

Історія виникнення київського торта: як все почалося

Історія київського торта розпочалася в далекому 1956 році. Саме тоді на фабриці імені Карла Маркса були випечені перші білкові коржі. Кажуть, що сталося це завдяки одній невеликій помилці на виробництві: коли партію яєчної маси забули поставити до холодильника. Начальником цеху тоді був Костянтин Петренко, якому і присвоїли авторство. Та насправді над створенням оригінального рецепта кондитери працювали роками.

За іншою версією автором легендарного рецепта була учениця Костянтина Петренка — Надія Чорногор. Вона разом із колегами по цеху винайшла секрет створення пишних і смачних коржів із білково-горіхового бізе. Тут також, як запевняють деякі знавці, не обійшлося без випадковості. Коли кондитери замісили чергову партію яєчної суміші, на фабриці зник струм. Збиті білки простояли у теплі майже добу. З них спробували випекти коржі, і на диво вони вийшли набагато смачнішими і пишнішими. Вже за рік торт отримав бронзову медаль на кондитерському конкурсі. А ще через рік — золоту.

Історія створення київського торта: багаторічна праця кондитерів

Цікавих історій про помилкове створення торта кондитери київської фабрики імені Карла Маркса не заперечують, але, посміхаючись, завжди додають, що це результат клопіткої праці. Насправді у всіх кондитерів була одна задача — створити унікальний та оригінальний рецепт торта. Такий, щоб був смачний і виготовлений з місцевих доступних інгредієнтів.

Сучасний рецепт київського торта належить Ганні Курило та Галині Фастовець-Калиновській. Вони презентували торт-бізе на конкурсі й отримали визнання на вищому рівні. Запатентовали рецепт у 1973 році, і досі деякі його тонкощі зберігаються в секреті. Право на оригінальну рецептуру належить фабриці імені Карла Маркса (сучасна Roshen).

Походження київського торта: як змінювалася рецептура

І хоча сучасний рецепт торта майже не відрізняється від початкового, технологія його виробництва і зовнішній вигляд зазнали значних змін. Десерт постійно удосконалювався. Спочатку для горіхової начинки використовували кеш’ю, який постачався в країни СРСР з Індії. Коли поставки подорожчали, кеш’ю замінили вітчизняним фундуком. Також згодом яєчний крем замінили на більш важкий масляний, а замість цукатів стали додавати желе.

Сьогодні склад торта залишається незмінним, натуральним, а оздоблення — чітко регламентоване, аби уникнути підробок. Макет зовнішнього вигляду знаходиться на фабриці, і кожен майстер проходить свою школу прикрашання торта. Зарегламентовано все: кількість листочків і навіть нахил гілочок. Оздоблення торта «Київський» — особливий творчий процес, який під силу далеко не кожному кондитеру.

Смачний та дефіцитний: як виготовляється київський торт

Довгий час торт був справжньою рідкістю: аби купити десерт, люди вистоювали черги за декілька годин до відкриття крамниць. А деякі навіть спекулювали на його підпільному продажу. Ба більше, оригінальний торт можна було купити лише в Києві, що ще більше посилювало його ексклюзивність.

Сьогодні улюблений торт намагаються повторювати багато кондитерських фабрик і господинь. Рецепт добре відомий і доступний кожному для приготування вдома. Все починається з правильного приготування коржів: яєчний білок ретельно збивають з цукром до утворення густої пінки. Горіхи обсмажують, подрібнюють і перемішують з борошном. Замішується тісто з білковою пінкою.

Коржі випікаються більше 2 годин, доки не випарується вся волога. А температура постійно змінюється: від 160 до 140 градусів. Для оригінального крему «Шарлот» змішують молоко з цукром і повільно нагрівають. Додають збиті жовтки. Готовий сироп з’єднують з вершковим маслом. Для шоколадної частини додають какао-порошок.

Звичайно, на практиці це все набагато складніше: як кажуть майстри, на виготовлення одного справжнього київського торта знадобиться 2 доби. Адже головний секрет — білки мають добре «дійти». Навіть якщо вдома приготувати за всіма правилами рецепта, оригінальний смак «Київського» повторити майже не можливо. Тож він так і залишається бажаним гостинцем з Києва.